Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подушити

Подушити, -шу́, -шиш 1) Задушить (многихъ). Ховайтесь, казала лисичка, бо він же прийде та й подушить нас. Рудч. Ск. І. 24. 2) Надавить. Воздух подушить і вижене воду з лівера. Дещо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУШИТИ"
Апти́ка, -ки, ж. Аптека. Желех.
Бондаренчиха, -хи, ж. Жена сына бочара.
Калювати, -люю, -єш, гл. (оріхи). Калить (орѣхи). Лебед. у.
Морокува́тися, -куюся, -єшся, гл. = морочитися 1. Перевернулися з сіном та й морокувалися коло воза, та ото й порушив собі живіт. Лебед. у.
Нетружений, -а, -е. Не трудовой. В його хліб нетружений.
Палубець, -бця́, м. Ум. отъ палуб.
Переселити, -ся. Cм. переселяти, -ся.
Повідрубувати, -бую, -єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Пообрубувала вши своїм дівчатам голови. Драг. 337.
Покороткий, -а, -е. Коротковатый. Покоротка свита. Н. Вол. у.
Рудня, -ні, ж. 1) Мѣсто добыванія желѣзной руды. 2) Желѣзо-плавильный заводъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.