Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подужчати

Подужчати, -чаю, -єш, гл. Сдѣлаться сильнѣе, здоровѣе. От як зачала та конячка гризти траву, то й трошки подужчала. Рудч. Ск. II. 16. Слабим, щоб подужчали, давав пить по маленькому кухлику горілки. Стор. МПр. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУЖЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУЖЧАТИ"
Кісся, -ся, с. Рукоятка у косы, косовище. Шух. І. 169.
Лі́гвище, -ща, с. = лігвиско. Желех.
Обмащувати, -щую, -єш, сов. в. обмасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) Обмасливать, обмаслить, обсаливать, обсалить. 2) Обмазывать, обмазать глиной. Піч до неї і говорить: «Дівко, дівко, обмасти мене!» Чуб. II. 67.
Потруситися, -шу́ся, -сишся, гл. Потрястись.
Пробірати, -ра́ю, -єш, сов. в. пробрати, -беру́, -ре́ш, гл. 1) Вырывать, вырвать (часть растеній). Пробрала коноплі. 2)місто. Очищать, очистить, освободить, приготовить мѣсто. Мил. 189. Та пробірайте ж, моя матінко, містечко біля себе, приймайте і пригортайте мене до себе! Мил. 202.
Роскошелюб, -ба, м. Сибаритъ. (Збудилися турки роскошелюби. МВ. ІІІ. 62.
Степір, -ра, м. Отростокъ показавшихся изъ земли растеній (лука, хлѣбныхъ злаковъ). Н. Вол. у.
Тік II, то́ку, м. Растопленный жиръ. Пироги в тоці. Шейк.
Цвонястий, -а, -е. О колесѣ: съ составнымъ ободомъ. Цвонясті колеса. Литин., Камен. у.
Чіхратий, -а, -е. Косматый. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУЖЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.