Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поєдинцем

Поєдинцем нар. Поодиночкѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЄДИНЦЕМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЄДИНЦЕМ"
Белькотіти, -чу, -чеш, гл. = белькотати. Засідатель обмахується та белькотить. Стор. І. 236.
Забайду́же нар. = байдуже. А як він випас нам луки, мак те забайдуже? Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Їжачич, -ча, м. Ежъ-самецъ. Чи воно їжачич, чи їжачиха? Лубен. у.
Крутовина, -ни, ж. Склонъ, спускъ (въ оврагѣ, напр.). Мнж. 183.
Наві́сник, -ка, м. Испорченное намі́сник (Cм.). Ум. навісничок. Братіку-навісничку, сядь собі на кріслечку, не продавай сестри за руб за чотирі. Грин. III. 543.
Ніхтогісінько мѣст. нескл. Рѣшительно никто. Не ти брехню провадиш, бо ніхтогісінько не чув і не бачив такого. Старод. у.
Одинець, -нця, м. 1) Единственный сынъ. Грин. II. 306. Оттепер то хоч і вмерти, одинця женивши. Мкр. Н. 2) Одинъ человѣкъ. Г. Барв. 326. Вони хоч проміж себе гуторять, а мені, одинцеві, та й ні сим. Г. Барв. 202. По одинцю. По одиночкѣ, по одному. Сіх ляхів дуків, срібляників по одинцю з хати вивождають. ЗОЮР. І. 320. 3) Дикій кабанъ, волкъ, ходящій въ одиночку. Кіев. г. Вх. Пч. II. 7. Ум. оди́нчик, оди́нчичок. Чуб. ІІІ. 273. Тим я тебе полюбила, що въ батька одинчик. Грин. III. 157.
Підбіг, -га, м. Насѣк. Bombyx rubi. (гусеница). Вх. Пч. І. 5.
Потурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Побезпокоиться.
Шаленець, -нця, м. Безумецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЄДИНЦЕМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.