Вайлом нар. Во множествѣ, толпой. По сіль або там по рибу не ходять по одному, а все вайлом.
Гарасікуватися, -куюся, -єшся, гл. Браниться, спорить.
Жо́вни II, с. мн. Опухоль железъ на шеѣ, желваки, антиномикозъ. Росхристана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Жовна викладаються.
Кипень, -пню, м. Кипятокъ. Кипнем її... спарив.
Нишком нар. Потихоньку, украдкой, шепотомъ. Щось нишком балакали. Ой брат сестру завертає, а невістка нишком лає. Я, мамо, нишком прийшла. Як хто хоче, так по своїй матері й плаче: їден нишком, другий в голос. Ум. нищечком. Ой випиймо, кумо моя, собі нищечком.
Пісниковий, -а, -е. Постничающій, постникъ. І такий же то богомільний та пісниковий чернець той.
Пришкинтати, -таю, -єш, гл. = пришкандибати.
Удушшя, -шя, с. Удушье.
Урож'я, -ж'я, с. Урожай. Не тучить множ'я, єно урож'я.
Хрумтіти, -мчу, -тиш, гл. Хрустѣть. Діди... брали киї і давали Кирилові Турові по плечах. Сили в старих руках було в їх іще доволі, що аж плечі хрумтіли. Роскуси (горіх), то ядро аж хрумтить.
