Брикучий, -а, -е. = брикливий 1) Кобила.... брикуча. 2) Се біс, а не дівка! бач, яка брикуча.
Діль, -лі, ж. Пучекъ нитокъ (для сѣтей).
Заколо́джувати, -джує, сов. в. заколо́дити, -дило, гл. безл. Сдѣлаться запору. Як заколодило, так який уже день і на двір не ходе.
Му́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Жать, давить, тереть. І червоні чоботи мулять. Чобіт мулить ногу, подушка мулить в голову. 2) Не давать покою. Се то йому худобина мулить.
Облавок, -вка, м. Бортъ (судна). Тогді козаки у каюки скакали, тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали.
Повідлітити, -таємо, -єте, гл. Отлетѣть (во множествѣ). Пташки, що витку так співавали, у ирій вже поодлітали.
Пристін, -ну, м. Отвѣсный берегъ рѣки.
Розогніти, -ні́ю, -єш, гл. Разгорячиться, войти въ азартъ.
Сватко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ сват.
Стокмити, -млю, -миш, гл. Договорить. Стокмив жид везти пшеницю.
