Гатити, -гачу, -тиш, гл. 1) Гатить, запруживать, мостить. Мости мостили, греблі гатили. Я греблю гачу. Хоч греблю гати. (Так много). 2) Накладывать въ большомъ количествѣ. І на віщо стілько дров гатити в грубу? 3) Бить, колотить, рубить. Молотом гатити. І ногами товче, і пулами гатить. 4) Стрѣлять сильно, напр. изъ пушекъ. Із рушниць стріляли, другі з мущирів гатили.
Де́ргати, -гаю, -єш, гл. Дергать.
Забо́втати, -таю, -єш, гл. Замочить, запачкать мокрой грязью.
Луни́на, -ни, ж. Родимое пятно.
Навде́ри, навдера́нці, нар. На-удеръ, на-убѣгъ. Вони тоді кинули і барана того та на вдери.
Одинадцять, -ти числ. Одинадцать. Було вас (биших) одинадцять, а бех дванадцятий. Сповістили про все се одинадцятьох.
Позаслужбовий, -а, -е. Внѣслужебный.
Пообговтуватися, -туємося, -єтеся, гл. То-же, что и обго́втатися, но о многихъ.
Поцуратися, -ра́юся, -єшся, гл. Пренебречь кѣмъ, отказаться отъ кого. Скажіть, не поцурайтесь, спасибі вам.
Шабльований, -а, -е. Имѣющій право носить саблю, вооруженный саблей. Ходили тоді в кармазинах тільки люде значні та шабльовані.
