Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожалкувати

Пожалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пожалѣть. Коли б то він схаменувся та покинув так робити... та пожалкував би моїх слізочок. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАЛКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАЛКУВАТИ"
Гилля 2, -ля, с. соб. = гілля.
Забри́шкати, -каю, -єш, гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
Курій II, -рія, м. 1) Гермафродитъ куриной породы. Вх. Пч. I. 14.2) Еврейскій мясникъ, рѣжущій птицу. Желех.
Лакувати, -ку́ю, -єш, гл. Лакировать. Херс. у.
Позаривати 2, -ва́ю, -єш, гл. Зарыть (во множествѣ). Як у нас корови погинули, так не дозволили й шкури поздирати, так і позаривали. Славяносерб. у.
Померзнути, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли. Ном.
Примхливий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Сциклини, -лин, ж. Моча.
Тайний, -а, -е. = таємний. Мил. 218. У свої тенета тайні ногою попали. К. Псал. 18.
Уклоняти, -няю, -єш, сов. в. уклони́ти, -ню, -ниш, гл. 1) = уклонятися, уклонитися. К Дніпру-Славуті низенько уклоняли. АД. І. 217. Сам низенько уклонив. АД. І. 218. 2) Просить, склонять, склонить. Панич уклоняв, щоб кіпці покопати. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖАЛКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.