Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побідник

Побідник, -ка, м. Побѣдитель. І свій палаш, що звавсь побідник, до боку Низа прив'язав. Котл. Ен. V. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІДНИК"
Важенький, -а, -е., Ум. отъ важкий.
Волосок, -ска; волосочок, -чка, м. Ум. отъ волос.
Го́рдити, -джу, -диш, гл. Пренебрегать. Знати, вона мною гордить. Голов. Убогими не гордили. Драг. 169.
Допта́ти, -пчу́, -чеш, гл. = топтати. Грин. ІІІ. 518. Взулася в черевички та й по хаті допче. Чуб. V. 156. Ми півроку допчемо, нім осьмак найдемо. Гол. І. 128.
Єрети́чка, -ки, ж. = єретиця. Полт.
Зві́ку нар. Съ отриц. не при глаголѣ. Никогда. Зроду-звіку козак не був і не буде катом. Ном. № 767.
Зда́ти, -ся. Cм. здавати, -ся.
Зненавидіти, -джу, -диш, гл. Возненавидѣть. Рудч. Ск. І. 138. Мати сина та оженила, молоду невістку та зненавиділа. Мл. л. сб. 236.
Припроваджувати, -джую, -єш, сов. в. припровадити, -джу, -диш, гл. Приводить, привести. Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку. Н. п. Живого медведя припровадиш пану. Гн. II. 170.
Рачити, -чу, -чиш, гл. Благоволить, изволить. Бог.... з неба зійти рачив. КС. 1882. IV. 170. Як бачать, так і рачить. Ном. № 13572. Рач нам, Христе добротливий, тоє вдарити, і з тобою царствієм твоїм на віки жити. Чуб. III. 383.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.