Діді́вщина, -ни, ж. 1) Дѣдовщина, наслѣдіе, оставшееся послѣ дѣда. 2) Время, въ которое жили дѣды. Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає.
Казусний, -а, -е. Казусный. Казусне діло, обізвався таки писарь.
Ли́на, -ни, ж. = линва.
Мухомо́р, -ру, м. 1) Agaricus muscarius L. 2) Delphinium elatum L.
Паламарь, -ря, м. Пономарь.
Підстаркуватий, -а, -е. = підстарий. Люде підстаркуваті.
Попередивлятися, -ля́юся, -єтеся, гл. Пересмотрѣть (во множествѣ).
Прянути, -ну, -неш, гл. Бросить, кинуть. Вона прянула мене на землю і била ногами.
Та I мѣст. женск. р. при муж. р. той.
Цяця, -ці, ж. 1) Дѣтск. Цаца, все хорошее; игрушка. Цяця, цяця! та й в кешеню. Еней, таку уздрівши цяцю, не знав із ляку, де стояв. 2) Важная особа. Ото яка цяця. Чи ба, яка велика цяця — і слова на криво не можна сказати. Ум. цяцінька, цяцічка.
