Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поблукати

Поблукати, -ка́ю, -єш, гл. Поблуждать, побродить, поскитаться. Поблукавши мій Петрусь, до мене вп'ять вернувсь. Котл. Н. П.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБЛУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБЛУКАТИ"
Домонта́рство, -ва, с. Сидѣніе дома, хозяйничанье дома. Краще.... було Грицькові домонтарство з любим його подружжям. Г. Барв. 146.
Лемну́ти, -ну, -не́ш, гл. 1) Удалиться, отступить. Желех. 2) Стибрить, стащить. Так то він її лемнув, як був тут. Брацл. у.
Мачо́к, -чку, м. 1) Ум. отъ мак. 2) Раст. Papaver Rholas. ЗЮЗО. І. 130. 3) мн. мачки. Вѣнокъ изъ цвѣтовъ мака. Вбірається в мачки, в добре намисто, в стрічки. Г. Барв. 205.
Одинчик, -ка, оди́нчичок, -чка, м. Ум. отъ одинець.
Подоляк, -ка, м. = подолянин. Желех.
Понабірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и набірати, но во множествѣ. ЗОЮР. І. 291. Вони понабірали за пазуху піску. Рудч. Ск. II. 68.
Розгризтися, -зуся, -зешся, гл. Разсориться. Вона ж як та собака розгризлась з усіма родичами. Кобел. у.
Ряндярь, -ря, м. Ветошникъ. Угор.
Спінка, -ки, ж. Запонка. Гол. Од. 66.
Чудотворний, -а, -е. = чудовний 1. Ой Спасе наш Межигорський, чудотворний Спасе. Шевч. 256.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБЛУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.