Зретитися, -чуся, -тишся, гл. = зратитися. Попереду жили нічого, а далі зронилися, зретилися, що-дня сварка та колотня, та й розійшлися. Ге-ге! уже ся зретили, то шкода і вмовляти.
Охаблений, -а, -е. Никому ненужный, отъ котораго каждый хотѣлъ бы избавиться. дідько охабле́ний. Окаянный, проклятый чертъ.
Підточиця, -ці, ж. Рубаха женская не изъ цѣльныхъ полотнищъ, а съ пришитой нижней частью. В додільній сорочці, як умре, ховати, а в підточиці не можна.
Пірити, -рю, -риш, гл.
1) О дождѣ: сильно лить = піжити 1. А на дворі дощ такий пірить.
2) Бить, колотить.
Полигатися 2, -гаюся, -єшся, гл. Потащиться, отправиться. Поли́галась і я у Київ.
Понагноювати, -но́юю, -єш, гл. Унавозить (во множествѣ).
Поросплутувати, -тую, -єш, гл. Распутать (во множествѣ).
Сключитися, -чуся, -чишся, гл. = склюбачитися.
Спорохнівка, -ки, ж. Гнилушка, кусокъ гнилого дерева.
Торботряс, -са, м. Нищій, оборванецъ.