Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побігач

Побігач, -ча, м. Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 202.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІГАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІГАЧ"
Барна, -ни, м. Темносѣрый волъ. Фр. Пр. 23. Темно-красно-бурый волъ. Вх. Лем. 390.
Закоха́нець, -нця, м. Влюбленный. МВ. (К.С. 1902. X. 151).
Заяло́зити, -жу, -зиш, гл. Засалить.
Май II, нар. 1) Почти. Стали ми оба май у посліді. Федьк. 2) Больше. Вівця... остра... штрикає усюди, де найліпша паша, а від того дає май молока. Шух. І. 196. При сравнит. степ. прилагат. обозначаетъ усиленіе степени: гораздо. Май більший, май ліпший. Шух. І. 28. Голова май менша у пструга. Вх. Зн. 34. 3) май-май. Частью — частью. Риба май велика, май мала. Вх. Зн. 34.
Надовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Наковырять, надолбить.
Оман, -ну, м. Раст. a) Inula Helenium. L. ЗЮЗО. І. 125. б) Verbascum nigrum. L. ЗЮЗО. І. 140.
Поросятко, -ка, с. Ум. отъ порося.
Пригінний, -а, -е. 1) Работающій по понужденію, отбывающій повинность натурой. 2) О волѣ: ходящій въ пригоні 3. Волч. у.
Старичок, -чка, м. Ум. отъ старик.
Трушком нар. Рысцой. Побіг трушком на поле. О. 1862. VIII. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІГАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.