Витопцювати, -цюю, -єш, гл. = ви́тупати 2. Цілу ніч на ногах було витопцює покійна коло людей.
Відмазувати, -зую, -єш, сов. в. відмазати, -жу, -жеш, гл. 1) Отлѣпливать, отлѣпить замазку. На весні вічка у бджіл відмазують. 2) Смачивать, смочить шліхтою основу (у ткачей).
Відпрягати, -гаю, -єш, сов. в. відпрягти, -жу, -жеш, гл. Отпрягать, отпречь. Відпрягли коней.
Віслюк, -ка, м. Оселъ. Як віслюк хвицкне, в полицію не йти.
Каміння, -ня, с. соб.
1) Камни. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума про братів озівських. Зможе Бог з каміння свого підняти дітей Авраамові.
2) Жернова.
Подужу нар. Сильно. Він у огні опалювавсь, присмажувавсь, горів повелику й помаленьку, подужу й полегеньку, поки аж опинивсь на свіжому містечку.
Прилабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Подольститься, подойти. Прилабузнивсь до Киприди.
Провадити, -джу, -диш, гл. 1) Вести, везти. А куди Бог провадить? — життя. Вести жизнь. Життя провадить собаче. 2) Дѣлать. Провадили ми наше діло в благодатній тихості. Доставлять. Аж з Рейну і Угорщини бочками провадили рейнське і усякі напитки. 4) Твердить, настойчиво говорить одно и то-же. Мудрець же физику провадив. Перша каже: у небоги пристрітні уроки; друга плеще: їй завійна всунулася в боки; третя лихо зве уразом і провадить зілля: росторопшу, то хвилівник і друге безділля. провадити на вербі груші. Разсказывать небылицы. — не знать що. Нести вздоръ. Не знать що провадять!... То вигадки бабські!
Трухлявіти, -вію, -єш, гл. Трухнуть, становиться трухлымъ.
Увернути, -ся. Cм. увертати, -ся.