Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побірчий

Побірчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІРЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІРЧИЙ"
Військо, -ка, с. Войско. Без гетьмана військо гине. Ном. № 751. Військо йде, як мак цвіте. Ном. № 4206.
Гепнутися, -нуся, -нешся, гл. = гепнути 2. То це которий стане на горосі да попре спиною у стіну, то ноги поїдуть на горосі, а він задом так і гепнеться об підлогу. Стор. І. 42.
Досмоли́ти Cм. досмолювати.
Клебанка, -ки, ж. = клебаня.
Прокурор, -ра, м. Прокуроръ. Нащо було Паньку прохаться в прокурори? Греб. 362.
Розсоптися, -нуся, -нешся, гл. Разсопѣться.
Скорозріст, -росту, м. Раст. Galanthus nivalis. Вх. Пч. 31.
Трахтирний, -а, -е. Трактирный. Шейк.
Трахтовитий, -а, -е. Умѣющій угощать. Шейк.
Форботи, -бо́т, ж. мн. Кружева. Робит форботи. Гол. ІІІ. 498.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІРЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.