Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побірчий

Побірчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІРЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІРЧИЙ"
Валасання, -ня, с. Шлянье.
Вечерниця, -ці, ж. Вечерняя звѣзда, Венера. Вх. Лем. 397.
Видоліти, -лію, -єш, гл. = видолати. Не видолію, бо не стане грошей. Рк. Левиц.
Ганчарство, -ва, с. Горшечное ремесло. О. 1862. V. 20. Шух. І. 259.
Гра́йка, -ки, ж. 1) Игра, партія игры. Ходіт до мене на грайку. Вх. Зн. 12. 2) Родъ сильно жужжащей при полетѣ мухи. Вх. Зн. 12.
Овалашити, -шу, -шиш, гл. 1) Оскопить. 2) Украсть. Прийде та овалашить що небудь та й піде. ЗОЮР. І. 10.
Осапувати, -пую, -єш, гл. = обсапувати. Тютюн треба осапувати. Черниг. г.
Першина, -ни, ж. Первинка. Хиба ж це мені першина вареники ліпити? Сквир. у. Ум. перши́нка.
Полягти, -ля́жу, -жеш, гл. Полечь, лечь. А моя могила край синього моря, полягли любощі і щира розмова. Мет. 93. Слава не поляже. Ном. Да як моя головонька поляже, до тогді тобі всяке ледащо скаже. Чуб. V. 517. Всі вороги спать, поляжуть. Грин. III. 190.
Стукіт, -коту, м. Стукъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІРЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.