Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побірчий

Побірчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІРЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІРЧИЙ"
Відтерати, -раю, -єш, сов. в. відтерти, відітру, -реш, гл. Оттирать, оттереть.
Волочіння, -ня, с. 1) Боронованіе послѣ посѣва. 2) Хожденіе крестьянскихъ мальчиковъ на праздникъ Паски съ поздравленіемъ и пѣніемъ соотвѣтственныхъ пѣсенъ.
Гнипель (гнипля?) м. Часть ткацкаго станка: «рукоятка, которою вращаютъ передній навой при навиваніи основы». Вас. 167.
Зав'Я́зуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. зав'яза́тися, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Завязываться, завязаться. 2) Завязываться (о плодахъ), завязаться. 3) Начинаться, начаться, зарождаться, зародиться, возникать, возникнуть. Треба трошки полежать, щоб сало зав'язалось. Ном. № 12260.
Намочи́ти Cм. намочувати.
Нишпорити, -рю, -риш, гл. Шарить, искать. По кишенях нишпорити, обшукувати наче злодія. Г. Барв. 441. Чого ти нишпориш у соломі? Берд. у.
Поклик, -ку, м. Зовъ, кличъ; воззваніе. К. ХП. 14. Мертве нехотя устає на чарівницький поклик з домовини. К. ЧР. 217.
Труйзілля, -ля, с. Ядовитое растеніе. Трумбета, ти, ж. = труба. Гол. II. 612. Cм. трубета, трембіта.
Трясавиця, -ці, ж. 1) = трясавина. 2) Лихорадка. Грин. II. 34.
Чабан, -на, м. 1) Пастухъ овецъ. Херс. у. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Шевч. 2) Названіе вола. Kolb. І. 65. Ум. чабанець. КС. 1883. XI. 509. Був собі чабанець, та такті, шо як вік ізмалку все вівці пас, то й нічого не знав. Мнж. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІРЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.