Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побрехати

Побрехати, -брешу, -шеш, гл. Поврать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБРЕХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБРЕХАТИ"
Бутити, -чу, -тиш, гл. 1) Закладывать фундаментъ изъ камней. Желех. 2) Трамбовать. Полт. г.
Двана́йцять и пр. = Дванадцять и пр.
Дола́суватися, -суююся, -єшся, гл. Долакомиться.
Моска́лик, -ка, м. 1) Ум. отъ моска́ль. 2) Родъ морской рыбы. Потім посипались з матні на берег здорові лакерди... заблищали червоно — золоті москалики. Левиц. І. 3) Жучокъ Сосcinella quintempunctata.
Переполошитися, -шу́ся, -шишся, гл. = переполохатися.
Підклонити, -ся. Cм. підклоняти, -ся.
Попоротися, -рюся, -решся, гл. Распороться. Черевики... попаряться. Мнж. 55.
Послабити, -блю, -биш, гл. Ослабить. Жарив ті казани, а там були грішні душі. Раз ті душі його і просять: «не жарь нас»... Він трохи і послабив огонь. Мнж. 55.
Сороковий, -а, -е. Сороковой. Підходили вже сорокові літа йому. К. Гр. К. 15.
Узадовзі нар. см. невзадовзі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБРЕХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.