Вилабудатися, -даюся, -єшся, гл. Съ трудомъ выбраться изъ чего.
Горди́на, -ни, ж. Раст. Viburnum Lantana, гордовина.
Закрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. 1) Начать красоваться. 2) О хлѣбахъ: зацвѣсти. Жита закрасувались.
Запоро́жецький, -а, -е. = запорожський. Се все були запорожецькі землі. Земля, мати, земля, мати, запорожецькая.
Зотхати, -ха́ю, -єш, сов. в. зотхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = зітхати, зітхнути. Вийди на могилу та й зотхни тяженько. Зотхнув до Бога, далі занімів.
Ле́гшати, -шаю, -єш, гл. Становиться легче. Оці вірші віршую я для себе, братія моя: мені легшає в неволі, як я їх складаю.
Лісови́й, -а́, -е́ 1) Лѣсной. Лісова звірина. лісові люде. По народнымъ повѣрьямъ — обросшая шерстью особая порода людей, живущая исключительно въ лѣсахъ. Cм. лісун. 2) — вого, м. Лѣсной сторожъ.
Повивертати, -та́ю, -єш, гл.
1) Опрокинуть (многое), опрокидывая вылить или выбросить. Страву повивертав, посуду побив. Глечики повивертала. Предки наші славні в склепах спочивали, а тепер їх гайдамаки з трун повивертали.
2) Выворотить, вывернуть наизнанку. Кожухи повивертали.
3) Выставить, выпятить, выворотить. Пішов бідний брат до волів, а вони лежать, боки повивертали.
Рядно 2 нар. Нарядно. В дорогім одіянії він рядно ходив.
Фушкати, -каю, -єш, гл. Вырываться, вылетать. Губка.... затліває, а дим з неї починає фушкати далеко на усю полонину. Зачне тютюн фушкати (дим з люльки іти).
