Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побічній

Побічній, -я, -є. 1) Боковой. 2) Посторонній. Побічня служба. Левиц. Пов. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЧНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЧНІЙ"
Вагове, -вого, с. Вѣсовой сборъ. К. (Желех.).
Заплі́шування, -ня, с. Заклиниваніе.
Кваплення, -ня, с. 1) Торопливость, поспѣшность. 2) Прельщеніе.
Повсаджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Усѣсться (о многихъ).
Позаслоняти, -ня́ю, -єш, гл. Заслонить, закрыть, завѣсить во многихъ мѣстахъ. Робили вони, позаслонявши вікна од двору. Левиц. І. 188.
Позатоптувати, -тую, -єш, гл. Затоптать (во множествѣ).
Пообмокати, -каємо, -єте, гл. Обмокнуть (о многихъ). Не дали нам юпок, а ми пообкисали, пообмокали на дощі. Зміев. у.
Потопний, -а, -е. Относящійся къ потопу. Із небес потопні води. К. МБ. XI. 157.
Талий, -а, -е. Оттаявшій, растаявшій.
Харкіт, -коту, м. Хрипъ, хрипѣніе. (Галиц.). Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІЧНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.