Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побігання

Побігання, -ня, с. Бѣганіе, побѣгушки. Ум. побіганнячко. Ой весна-красна, що вона винесла? Ой винесла тепло і доброє літечко... Моїм діткам на побіганнячко. Чуб. III. 109.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 202.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІГАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІГАННЯ"
Гайтан, -на, м. Поясъ съ гаманом, большимъ шиломъ, ножемъ и прочее (у пастуховъ). О. 1862. V. Кух. 37.
Лигоми́нець, -нця, м. = лагоминець. І ті були там лигоминці, піддурювали що дівок. Котл. Ен. III. 43.
Облій, -ло́ю, м. Протаявшій, покрытый водою снѣгъ.
Перч, -ча, м. Некастрированный козелъ. Херс. г.
Повибудовувати, -вую, -єш, гл. Выстроить (во множествѣ). Погорільці повибудовували гарні хати після пожежі. Волч. у.
Пожбурити, -рю, -риш, гл. = пошпурити. Желех.
Предковічний, -а, -е. Древній. К. Чг. 88. Гори предковічні. Шевч. Зассяєш знову духом предковічним. К. ХП. 54.
Розвиднюватися, -нюється, гл. безл. = розвиднятися.
Сільце, -ця́, с. Силокъ. Як би хто инший на тій ниві сільце поставив. Шевч. Cм. сіло.
Смиряти, -ряю, -єш, сов. в. смири́ти, -рю́, -риш, гл. Смирять, смирить, укрощать, укротить. І поглядом смири людську гординю. К. Іов. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІГАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.