Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побоєць

Побоєць, -йця, м. Ум. отъ побій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБОЄЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБОЄЦЬ"
Баривчина, -ни, ж. = барильчина. МУЕ. І. 100.
Запричасти́ти, -ся. Cм. запричащати, -ся.
Лю́стерко, лю́стеречко, -ка, с. Ум. отъ люстро.
Ляск, -ку, м. Звукъ хлопанія, щелканія. Що це за ляск? — Це на ставку хтось стріляє. Радом. у. Батіг без ляску. Ном. № 434, стр. 302.
Повсолюватися, -люємося, -єтеся, гл. Просолѣть (во множествѣ).
Поперестилати, -ла́ю, -єш, гл. Перестлать вновь (во множествѣ).
Порозбігатися, -гаємося, -єтеся, гл. Разбѣжаться (о многихъ). Порозбігались ік нечистій матері ляхи. К. ЧР. 114.
Псина, -ни, ж. Псина. Употребл. какъ бранное слово. Чи чуєш, псино, як старці співають? К. МБ. XI. 153.
Сояшно нар. = соняшно.
Чабачина, -ни, м. = чабак. Ум. чабачинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБОЄЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.