Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побіль

Побіль, -лі, ж. Мелкіе кусочки сахару. Одважте бо мені побілі хунтів зо два по копі з шагом, — адже я до ціни даю. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛЬ"
Висхлий, -а, -е. Изсохшій.
Відклястися, -клянуся, -нешся, гл. Отпереться отъ чего съ клятвой, божбой. Харьк. у. (Лобод.).
Відкоситися, -шуся, -сишся, гл. Окончить косьбу.
Доччи́н, -на́, -не́. Дочерній, дочеринъ.
Купчик, -ка, м. Ум. отъ купе́ць.
Ожльоди, -дів, м. мн. = ожелест. Вх. Лем. 455.
Паляничити, -чу, -чиш, гл. Печь паляниці? Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Так вже його піч спекла, так його паляничить. Ном. № 2131.
Півкоречник, -ка, м. Водяная мельница, въ которой вода падаетъ на колесо на половинѣ его высоты, отчего оно вращается назадъ, т. е. въ сторону, противную движенію воды. Мик. 481.
Посполитий, -а, -е. 1) Простой, простонародный. 2) Какъ существ.: крестьянинъ. Давай посполитий до скарбу і подачку од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того й не знає. К. ЧР. 198.
Сировець, -вцю́ и -вця, м. = сирівець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.