Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побідкатися

Побідкатися, -каюся, -єшся, гл. Посѣтовать. Побідкався, побідкався піп, та й вернув гроші.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІДКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІДКАТИСЯ"
Джерела́тий, -а, -е. Съ большимъ отверстіемъ, съ большимъ жерломъ. К. ЦН. 246. І заревли тоді гармати джерелаті. К. Дз. 70.. Cм. Жерелатий.
Ковбан, -на, м. 1) = ковбиця 2. Желех. 2) Короткій толстый обрубокъ дерева, употребляющійся вмѣсто табурета. Вх. Зн. 26.
Мурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Возводить каменную стѣну, класть кирпичи.
Опішний, -а, -е. = опішілий. Опішний кінь. Вх. Зн. 44.
Пеститися, -щуся, -стишся, гл. Нѣжиться. Добре ся там пестити, де піч велика і є кому варити. Ном.
Повилинюватися, -нюємося, -єтеся, гл. = повилинювати. Повилинювались коні. Конст. у.
Повтомляти, -ля́ю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
Подувчитися, -чуся, -чишся, гл. Вздуться. Подувчилися сливки од хробачків. Вх. Лем. 452.
Полоняник, -ка, м. Сѣрый медвѣдь, живущій въ полонинах. Вх. Пч. II. 7.
Притрут, -ту, м. Родъ болѣзни. Притрут також на нозі робиться, вся шкура на п'яті затвердне, пожовкне, а під нею набірає часом так, що аж до кости вигниє. ЕЗ. V. 179.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІДКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.