Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загаворонитися

Зага́воронитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Прилуц. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАВОРОНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАВОРОНИТИСЯ"
Бирсуватися, -суюся, -єшся, гл. Артачиться, бѣситься. Спершу кінь бирсується, а далі оговтається. Черк. у.
Зітха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зітхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Вздыхать, вздохнуть. Зітхнув тяжко я до Бога. Чуб. № 1088. 2)духа. Испустить духъ. Се промовивши, зітхнув духа. Єв. Л. XXIII. 46.
Кий II, мѣст. сокращенное изъ який въ выраж. кий біс! Гліб. кий чорт! Мнж. 61.
Китай, -таю, м. 1) Китай. 2) = китайка. Приніс китаю на дві спідниці. Н. п. Будем драти, пане брате, з китаю онучи. Гол. І. 14. 3) Родъ музыкальнаго инструмента. Можний пан лежит й а в китай грає, ой грає, грає, краще співає. Kolb. І. 113.
Нещиро(в), нар. Неискренне. Покинь нещире мене кохати. Чуб.
Побивати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Бить, убивать, колотить. Де ся взявся сизокрилий орел, став лебідку бити, побивати. Н. п. Що найменша в степу птиця та й та мене била. — Ой тим вона тебе побиває, що роду немає. Чуб. V. 447. 2) Бить обо что-либо, ушибать. На біле каміння, на сире коріння свої ніжки козацькі-молодецькі побиває. АД. І. 107. 3) Обивать. Ой із города Трапезонта виступала галера, златосиніми киндяками побивана. АД. І. 208. Комарові труну збудували, дорогими сукнами вкладали, золотими цвяхами побивали. Лукаш. 4) Одолѣвать, побѣждать. Він силою колише синє море і мудрістю дракона побиває. К. Іов. 5) сльоза сльозу побиває. Слеза за слезой катится. Рудч. Чп. 153. думка думку побиває. Одна мысль быстро смѣняетъ, замѣняетъ другую. Ном. № 10042.
Прочустрити, -рю, -риш, гл. Задать трепку.
П'ялило. Cм. П'яло.
Роздоймити, -млю́, -меш, гл. = роздіймити = розняти. Злапав його за шию руками і так моцно руки затис, пальці поза пальці, що той.... роздоймити їх не міг. Гн. II. 111.
Соловейків, -кова, -ве Соловьиный. Ой коби я мала орлові крила, соловейкові очі. Чуб. V. 338.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАВОРОНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.