Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заглушати

Заглуша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. заглуши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заглушать, заглушить. Ой як же я затужила, ввесь сад заглушила. Мет. 257.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГЛУШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГЛУШАТИ"
Дровово́з, -за, м. Работникъ на сахарномъ заводѣ, возящій дрова. Н. Вол. у.
Зазу́ванець, -нця, м. Каждый изъ пары сапогъ, такъ сдѣланный, что его можно надѣвать безразлично на обѣ ноги. Вх. Зн. 19.
Лементі́ти, -чу, -тиш, гл. Кричать, громко говорить. Жінки лементіли біля корчми, аби дав жид без грошей горілки. Камен. у.
Ополоти Cм. ополювати.
Подоїздити, -димо́, -дите, гл. Доѣхать (о многихъ). Подоїздили всі до яру та й поставали: повен води — не переїдеш. Харьк.
Полигатися, -га́юся, -єшся, гл. Сойтись, связаться съ кѣмъ. Полигалися з жидами. Шевч. Латин старий і полигався з Енеєм нашим молодцем, Еней і зятем називався. Котл. Ен. IV. 33.
Похіпливий, похіпни́й, -а, -е. 1) Проворный, быстрый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий. МВ. ІІ. 136. 2) Понятливый, быстро схватывающій, воспріимчивый. Похіпна дитина. Н. Вол. у. Не похіпне якесь. Н. Вол. у. 3) = похватний. Чарка — найпохіпніще діло. Н. Вол. у.
Різницький, -а, -е. Мясничій. Мнж. 170. Цехи: різницький, коновальський. Котл. Ен. Худенький, як різницький стовпчик. Ном. № 8582.
Твамость, -ті, ж. Твоя милость. Угор.
Щиблювати, -люю, -єш, гл.поріж. Надѣвать по́ріж (родъ рыболовной сѣти) на канатъ. Вас. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГЛУШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.