Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загата

Зага́та, -ти, ж. 1) Насыпь изъ навоза у канавы, служащая вмѣсто забора. Нѣжин. у. 2) Стѣнка хлѣва, состоящая изъ двухъ параллельныхъ плетней на четверть или полъ аршина другъ отъ друга, промежутокъ между которыми набить соломой. Чуб. VII. 393. 3) Вѣтви терновника или другого колючаго дерева, положенныя сверхъ плетня, чтобы препятствовать перелѣзать черезъ него. О 1861. VIII. 93.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАТА"
Більмач, -ча, м. = більмак. Желех.
Єдинома́терній, -я, -є. Единоутробный. Вони прийшли з Веніамином, його єдиноматернім братом. Оп. 77.
Зануря́ти, -рію, -єш, сов. в. зану́рити, -рю, -риш, гл. Погружать, погрузить въ воду. Угор.
Захолітатыся, -таюся, -єшся, гл. Заколебаться, зашататься. Желех.
Межи́гірський, -а, -е. Находящійся между горами.
Моли́твочка, -ки, ж. Ум. отъ молитва.
Падалишний, -а, -е. , падалишній, -я, -є. 1) Выросшій изъ высыпавшагося зерна или сѣмени. Падалишнє жито. 2) Незаконнорожденный. Андрій з падалишних. Харьк. г.
Повсякчасний, -а, -е. Всегдашній. Мир. ХРВ. 273.
Проповідь, -ді, ж. Проповѣдь. К. Гр. Кв. 34.
Тупик, -ка, м. Затупленный кусокъ косы, которымъ обираютъ шерсть съ кожи. Вас. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.