Відломити Cм. відломлювати.
Доволя́ти, -ля́ю, -єш, гл. = Доволити.
Загуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять, затерять. Загубив черевик, а я йшов та й найшов. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. 2) Погубить; казнить, убить. Не топись, козаче, бо душу загубиш. Ой не орла, не сокола збіраються вбити, ой то ж пана та Супруна ведуть загубити. Загубила свого мужа та поповича жінка.
Намі́шуваник, -ка, м. Родъ хлѣба. Було, що понапікаємо паляниць, намішуваників!
Обора, -ри, ж. 1) Загонъ (загороженное мѣсто для скота). Сімсот овець на оборі. Тобі, мати, новії обори, мені давай рябії корови. 2) Желобокъ въ видѣ круга, сдѣланный циркулемъ или подобнымъ инструментомъ въ деревѣ — напр., чтобы вырѣзать дно круглаго сосуда или для инкрустированія предмета втискиваемымъ въ желобокъ металломъ. 3) Круглая дыра въ обуви, сквозь которую протягиваются волоки.
Підкріпляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підкріпити, -плю́, -пиш, гл. Подкрѣплять, подкрѣпить. Коли б тебе Господь підкрепив.
Поприсилювати, -люю, -єш, гл. Привязать (во множествѣ).
Прополювати 2, -люю, -єш, гл. Проохотиться.
Рджок, -ка, м. зоол. Землеройка, Sorex.
Шумелина, -ни, ж. = шумела.
