А́встрія, -рії, ж. Австрія.
Амбо́н, -на и -ну, м. Амвонъ. Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою.
Згріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. згребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. 1) Быть сгребаемымъ, сгребаться, сгрестися. Чоловікові коситься легко, утроє само ляга, само і згрібається, само і в'яжеться. 2) Быть въ силахъ грести. Бач, який вітер, як грає Дніпро, — тепер не згребешся.
Перепитувати, -тую, -єш, сов. в. перепита́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Разспрашивать, разспросить. Та перепитаю миленького свойого: та чи він у дорозі воли поганяє, ой чи у шинкарки мед-горілку кружає. Що в козака дві дівчини, одна одну перепитує: чи була ти, подружечко, вчора звечора на улиці?
2) Переспрашивать, переспросить. Все в тябличку дивлюся, поки він усіх перепитає.
Позамулюватися, -люємося, -єтеся, гл. 1) Быть занесеннымъ иломъ (во множествѣ). Над річкою городи позамулювались. 2) Натереть себѣ шею ярмомъ (о волахъ). Воли позамулювались, до треба... волам шиї парить, щоб погоїлись.
Розбріхувати, -хую, -єш, сов. в. розбреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Разбалтывать, разболтать, разносить, разнести (сплетни). Жінки дуже нетерплячі, — зараз розбрешуть, як тільки що почують.
Розманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Разнѣжиться.
Сторцом нар. = сторч 2. Цеглу ставити сторцом, чи класти плазом.
Стремінце, -ця, с. 1) Ум. отъ стремено. 2) У мастеровъ, льющихъ изъ мѣди: деревянныя стѣнки для глиняной формы, въ которой отливается предметъ: гибкая дощечка, концы которой сведены и сцѣплены въ зарубкахъ, въ средину набивается глина; по минованіи надобности концы разнимаются и стремінце снимается съ формы.
Храп 2 меж., выражающее быстрое дѣйствіе. Думала-думала, а далі храп, і написала до пан-отця.
