Відгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. відгребти, -гребу, -беш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Які руки загрібали, щоб ті і відгрібали. 2) Отбрасывать, отбросить, отталкивать, оттолкнуть (ногою, рукою). Літом одгрібають ногами, а взімі брали б руками.
Звича́йний, -а, -е. 1) Обыкновенный. 2) Вѣжливый, приличный. Була звичайна, поважала людей і гріха боялась. Хата, 166. Труби на пса — на чоловіка звичайне слово. Ум. звичайне́нький.
Килавець, -вця, м. Человѣкъ больной грыжей.
Підв'язка, -ки, ж. Подвязка. Хоч голий, та в підв'язках.
Порядкувати, -ку́ю, -єш, гл. Распоряжаться, хозяйничать. Хто ж тут у вас порядкує? — Нема ще нікого, теперечки збіраємось обрать собі свого ватажка.
Продажність, -ности, ж. Продажность.
Прояснятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. проясни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Проясняться, проясниться. Коли вага розум проясниться?
Світом нар. На разевѣтѣ. Ой заболіла голівонька світом.
Таран, -на, м. 1) Долоня на маслобойнѣ. Cм. олійниця. пішов тарани ганять. Началъ стучать. 2) Пестъ въ сукновальнѣ. 3) = тараня. 4) Оспина, слѣдъ оспы. Хоч тарани на виду, але маслак до ладу. 5) Родъ дѣтской игры.
Цигарковий, -а, -е. Папиросный. Цигарковий папер.
