Балакання, -ня, с. Разговоръ, каляканье. Нам не треба балакання, не треба слів, а треба діла.
Буваніти, -нію, -єш, гл. = вованіти. Темно, нічого не видно, тільки збоку садочок і хлівець буваніють.
Гоблюванка, -ки, ж. Стружка.
Дмухону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно подуть, ударить, побѣжать. Дмухонув на ввесь рот.
Жмурко́, -ка́, м. Человѣкъ, постоянно щурящій глаза.
Зморити, -рю́, -риш, гл. Утомить, изнурить. Барабаш, зморений кріпкими трунками од Хмельницького.
Надідра́ти, наддеру́, -ре́ш, гл. = наддерти.
Переливатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перелитися, -ллю́ся, -ллє́шся, гл.
1) Переливаться, перелиться.
2) Литься черезъ верхъ, переливаться, перелиться черезъ верхъ.
Ухи, ухів, мн. Вздохи, оханье. Справляє сердега ухи да охи. Ухибити, блю, биш, гл. 1) Дать промахъ, промахнутися. 2) Взять часть; взять часть незамѣтно, украдкой. Можна і від карасину ухибить грошей на сіль, добренько поторгувавши сь (за керосин), або менше взявши. І я бачив той хворост у дворі в К., але щоб К. міг той хворост як небудь перенести або ухибить, то він того зробить не міг. Таки, признатися, з мірку жита в старого вхибила (нишком). 3) Потерять. Ой кого я та й любила, того-м ухибила.
Ціплятися, -ляюся, -єшся, гл. = чеплятися. Ціпляється, як вош кожуха.
