Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загадування

Зага́дування, -ня, с. 1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАДУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАДУВАННЯ"
Гнилець, -льця, м. Болѣзнь личинокъ пчелъ; пораженіе ихъ грибкомъ Bacillus Preussi. Драг. 32.
Жа́тися I, жну́ся, жне́шся, гл. Жаться, быть пожинаемымъ. Рутульці з криком в город пруться, як од серпа колосся жнуться. Котл. Ен.
Зустрічати, -ча́ю, -єш, гл. = зустрівати.
Козлиний, -а, -е. Козлиный. Яка в тебе, дідусеньку, козлиная борода. Чуб. V. 843.
Креснути 1, -сну, -неш, гл. Таять. Крига почина креснути.
Ли́на, -ни, ж. = линва.
Напу́катися, -каюся, -єшся, гл. Настучаться (въ дверь).
Ницько, -ка, м. ? Грицько-ницько по болоту літав, жабенята хватав. Пог.
Оправити, -ся. Cм. оправляти, -ся.
Підземний, -а, -е. Подземный. Освічуєш підземні глибокости. К. Іов. 59. Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАДУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.