Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заглемезий

Заглеме́зий, -а, -е. Неуклюжій, аляповатый. Ич, яка заглемеза! (о глиняной посудѣ). Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГЛЕМЕЗИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГЛЕМЕЗИЙ"
Базалучча, -ча, с. соб. Разный хламъ. Аф. 291. Там лежало старе залізо, мотузки і усяке базалучча.
Кірмак, -ка, м. = кироман. ЗЮЗО. І. 137.
Ма́мця, -ці, ж. = мамуня. Запорожець, мамцю, запорожець водив босу на морозець. Мет. 238. Сядай, мамцю, коло мене! Грин. III. 680.
Пастущина, -ни, ж. Плата пастуху. Желех.
Поганець, -нця, м. 1) Гадкій человѣкъ, мерзавецъ. Чи бач! ще і базікать стало... такого ще поганця не бувало. Гліб. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б'ється... а над нею, молодою, поганець сміється. Шевч. 484. 2) Язычникъ.
Річнистий, -а, -е. Рѣчистый. Борз. у.
Сомиряти, -ряю, -єш, сов. в. сомири́ти, -рю, -риш, гл. Смирять, смирить. Бо сам Господь — свята правда, сомиряє неправду. ЗЮЗО. I. Матер. 23.
Стрімчастий, -а, -е. = стрімкий. МВ. ІІІ. 138.
Топцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Часто топтать. 2)коло ко́го. Ухаживать за кѣмъ.
Улелекати, -каю, -єш, гл. Заморить, уморить, умертвить. Змія, звісно, улеле 2кав. Грин. II. 236.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГЛЕМЕЗИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.