Загостюва́ти, -тю́ю, -єш, гл. Загоститься. Оце було як наша Катря де загостює, то мати дивують: що се доні нема! Така вже доля моя, що в мене не загостюється щастя.
Здвиг, -гу, м. 1) Стеченіе, скопленіе. В Почаєві на Зелені свята — такий здвиг! 2) Праздникъ Воздвиженія Креста Господня, 14 сентября.
Зірну́ти, -рну, -не́ш, гл. = зорнути.
Маха́ти, -ха́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] махну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Махать, махнуть. Він ішов позад їх до клуні, тихо махаючи батогом. Ой як зійшов серед моря та й став потопати, червоною хустиною на берег махати. Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш. Летить орел через море, крилечками маше. Мечем махнув. 2) Быстро бѣжать, побѣжать, ѣхать, поѣхать, плыть, поплыть, мчаться, помчаться, отправиться. Треба кобилу запрягати та на село махати. Махай додому, бравий мій козаче! А тоді за греблю оп'ять човнами махають. А як же пан Шрам махне за Дніпро? Про диво сеє як почули, то люде зараз в степ махнули. І в ростич хто куди махнули. За море махнули.
Метри́чний, -а, -е. Метрическій.
М'яки́на и мняки́на, -ни, ж. Мякина. Скале зуби, як собака на м'якині. Ум. м'яки́нка и иняки́нка. І се слово не м'якинка.
Навпа́к, навпаки́, нар. Наоборотъ, напротивъ, въ противную сторону. Дарма, що вкупі ночували, а тілько одно туди, а друге туди, головами навпаки. Покотила паляницю навпаки сонця. Я дала (хліба), та мабуть паляниці тогді їй забажалось. Воно взяло й кинуло навпаки.
Погрішити, -шу́, -ши́ш, гл. Погрѣшить. Узяв великий жаль його спасенну душу, що словом погрішив, сказав неправду Богу.
Пороспікатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспекти́ся, но во множествѣ.
Центротяжний, -а, -е. Центростремительный.
