Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заглемезий

Заглеме́зий, -а, -е. Неуклюжій, аляповатый. Ич, яка заглемеза! (о глиняной посудѣ). Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГЛЕМЕЗИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГЛЕМЕЗИЙ"
Бібр, бобра, м. Бобръ. Желех.
Гостроно́сий, -а, -е. Съ острымъ носомъ; съ острымъ носкомъ. Чоботи гостроносі. О. 1862. ѴІІІ. 33.
Кабатя, -тя, с. соб. = кабатиння. Федьк. Желех.
Насклесь нар. Косо, наклонно.
Обіручки нар. = обіруч. МВ. ІІ. 112.
Півзен, -на, півзень, -ня, м. 1) = півзина. Лубен. у. 2) Въ шутку: сопля. От поправ півзеня під носом! ще-сь не навчив, щоб матір навчати. Св. Л. 202.
Полохливий, -а, -е. Пугливый, робкій. Голуб полохливий. К. Досв. 140. Шкодливий як кішка, а полохливий як заєць.
Порукувати, -ку́ю, -єш, гл. = заручити. Вх. Уг. 262.
Промовляти, -ляю, -єш, сов. в. промовити, -влю, -виш, гл. Говорить, проговорить, сказать. Ой дівчинонька стиха промовляє, мене молодого як по серденьку крає. Лукаш. 128. Струна струні промовляє: нема краю тихому Дунаю. Чуб. V. 343. Стиха словами промовляє. ЗОЮР. І. 208. Дрібні сльози роню, слова не промовлю. Мет. Ой вийди, вийди, як виходила, промов словечко, як говорила. Чуб. V.
Судиція, -ції, ж. Судъ. Аж там пани сенатори судицію судять. АД. II. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГЛЕМЕЗИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.