Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загагакати

Загага́кати, -каю, -єш, гл. Загоготать, захохотать. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАГАКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАГАКАТИ"
Бабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. Cм. ба́́битися. Желех. 2) Набрякать, отекать. Мнж. 175. 3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся. Богод. у. Славян. у.
Букат, -та, м. Кусокъ. Шух. І. 106. Втяла букат сира. Шух. І. 199.
Гаддя, -дя, соб. = гади. Гадє підь землю ховає сі на зіму. ЕЗ. V. во.
Гуртобра́нець, -нця, м. = Гуртоправ. По-за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким там стояли гуртобранці з своїми гуртами. Н. п. Александров. у.
Де́рен, -рну, м. Дернъ. Черк. у. Зрівняв землю, покрив дерном, щоб ніхто не бачив, де полягли Гонти діти, голови козачі. Шевч. 204.
Лясавці́, -ців, м. мн. = ласочка 2. Чуб. III. 103.
Папороша, -ші, ж. Пороша. Ум. папоро́шенька. А вчора звечора папорошенька впала. Чуб. IV. 99.
Почвара, -ри, ж. Привидѣніе.
Ранити, -ню, -ниш, гл. Ранить. Словами ранять як стрілами. К. Псал. 142.
Сідавка, -ки, ж. Сидѣнье для ткача въ ткацкомъ станкѣ. Шух. І. 255. Cм. сідець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАГАКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.