Вагатися, -гаюся, -єшся, гл. Колебаться, не рѣшаться. От громада й присудила: комусь треба лізти у яму і подивитись, що там таке; всі вагаються.
Відволога, -ги, ж. Основное значеніе = відволода = відлига, но въ пѣснѣ употребл. въ смыслѣ: облегченіе душевное, утѣшеніе, также: утѣшительница. Одна другої питається: — Подружечко-одволого, одволожи живота мого: чи була ти на улиці, чи бачила жениха мого?
Зако́чувати, -чую, -єш, сов. в. закоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Отворачивать, отвернуть; засучивать, засучить. Закоти комір! Дідова дочка закотила рукава. Закотив сі щиглик штанці по колінця.
Лоскота́рка, -ки, ж. Щекотунья. Русалка, которая замучиваетъ щекотаньемъ встрѣчающихся ей людей. Ум. лоскота́рочка.
М'яса́рь, -ря́, м. Мясникъ.
Паняти, -няю, -єш, гл. Погонять лошадь; направляться при ѣздѣ лошадьми. А куди поїдем? — Паняй побіля могили.
Побабрати, -раю, -єш, гл. Помарать, испачкать. Не їв, тільки побабрав-побабрав.
Полоскозуб, -ба, м. Первый день великаго поста, когда крестьяне полощуть зуби, чтобы между ними не осталось ничего скоромнаго, т. е. выпиваютъ въ корчмѣ.
Скругляти, -ля́ю, -єш, сов. в. скруглити, -глю, -лиш, гл.
1) Округлять, округлить. Ти мене, мов глину, зліпив, скруглив.
2) Очищать, очистить хлѣбныя зерна вращеніемъ въ решетѣ.
Суголовок, -вка, м.
1) Межа между двумя полями въ видѣ незасѣянной полосы арш. въ 2. Тут не добре їхати, — суголовки скрізь.
2) Часть уздечки безъ поводьевъ — то, что надѣвается на голову лошади.
