Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загівляти

Загівля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. загові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Заговляться, заговѣться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГІВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГІВЛЯТИ"
Байло, -ла, с. ? Какъ бранное слово: Позирни, байло! К. ПС. 57.
Бесі меж. Дѣтск. = бебесі.
Зімлі́ти, -лію, -єш, гл. = зомліти.
Мохови́тий, -а, -е. Обросшій мхомъ. Вх. Уг. 252.
Парус, -са, м. Лучъ. Дивись, які паруси попускало сонце. Сумск. у. Буде змій летіти та паруси напускати. Мнж. 31.
Повидло, -ла, с. = павидло.
Позализувати, -зую, -єш, гл. Зализать (во множествѣ).  
Поскошувати, -шую, -єш, гл. Скосить (во множествѣ). Дивувались вони, що чії ж то лани позаростувані, не поскошувані. Чуб. V. 981. Поскошую і хлібець, і сіно. О. 1862. II. 58.  
Псявіра, -ри, об. Бранное слово: собачья вѣра. Псявіра десь тягяється, не ночує дома. Рудч. Ск. І. 78.
Улоговина, -ни, ж. Впадина, котловина, ложбина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГІВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.