Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заглушувати

Заглу́шувати, -шую, -єш, гл. = заглушати. Усякий чоловік заглушує своє горе: хто п'янством, хто скнаростю, а сей, бач, казками. Г. Барв. 311.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГЛУШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГЛУШУВАТИ"
Виссати Cм. висисати.
Відкупати, -ся, гл. = відкупляти, -ся.
Дава́ння, -ня, с. 1) Даваніе. Воно ж і даванню кінець є. Мир. Пов. І. 116. 2) = Данкя́ 2. Давання гірше трутизни. Ном.
Замі́ський, -а, -е. Загородный.
Пірина, -ни, ж. Одно перо, перышко. Ном. № 11612.
Плямкати, -каю, -єш, гл. Чавкать, причмокивать губами. Черниг. Полт. г.
Повисіти, -шу, -сиш, гл. Повисѣть. Нехай свита на дворі повисить, просохне. Богодух. у.
Уюн, -на, м. = в'юн. Мнж. 28.
Хованка, -ки, ж. 1) Спрятъ. У мене добра хованка єсть, — заховаю, то ніхто не знайде. Н. Вол. у.
Чонок, -нка, м. = човник 2. Части: стержень — клубец, шпулька — цівка. Вх. Уг. 247.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГЛУШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.