Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заглушувати

Заглу́шувати, -шую, -єш, гл. = заглушати. Усякий чоловік заглушує своє горе: хто п'янством, хто скнаростю, а сей, бач, казками. Г. Барв. 311.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГЛУШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГЛУШУВАТИ"
Віяльниця, -ці, ж. Вѣялка. Вже розжився трохи: купив собі віяльницю. Александров. у. (Залюбовск.). Cм. війка.
Гаяти, -гаю, -єш, гл. 1) Замедлять, задерживать. Ой матінко, та не гай мене! в велику дорогу виряжай мене! 2) гаяти час. Терять время, медлить. Не гаймо щасної години. Г. Барв. 192. Побрались ми у Любчики, не гаявши часу. МВ. ІІ. 134.
Мандрі́вський, -а, -е. = мандрівний. Примандрує (встаровину піп) не знать зітки, — от було й кажуть: мандрівський піп служив. О. 1861. XI. 8.
Попрятувати, -тую, -єш, гл. Прибирать. Взялись попрятувати. Св. Л. 280.
Придохлий, -а, -е. Полудохлый.
Провладати, -да́ю, -єш, гл. Провладѣть.
Простежити, -жу, -жиш, гл. Прослѣдить.
Розсердити, -джу, -диш, гл. Разсердить. На шальвію воду грію, на рушу не буду; розсердила миленького, просити не буду. Чуб. V. 210.
Рубака, -ки, м. Рубака. Латин старий був не рубака і воюватись не хотів. Котл. Ен.
Щебеташечка, -ки, ж. Ум. отъ щебеташка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГЛУШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.