Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загвіздок

За́гвіздок, -дка, м. 1) Въ продѣтомъ сквозь отверстіе концѣ (болта, бруска и пр.) колышекъ пли гвоздь, препятствующій концу обратно выдвинуться изъ отверстія. Напр. въ возу верхніе бруски́ в полудра́бку продѣты своими концами въ отверстія крижівни́ць и закрѣплены сзади за́гвіздками. Рудч. Чп. 250. 2) Чека, деревянный или желѣзный гвоздь, удерживающій колесо. Рудч. Чп. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГВІЗДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГВІЗДОК"
Ґерґота́ння, -ня и ґерґоті́ння, -ня, с. 1) Крикъ гусей, индюковъ. 2) Разговоръ на непонятномъ языкѣ.
Дзвінки́й, -а́, -е́. Звонкій, звучный. Горщик дзвінкий. Черкас. у. Голос дзвінкий. Черкас. у. Дзвінкий регіт такий чути, що пит і роскочується. МВ. ІІ. 182.
Курашка, -ки, ж. Курочка. Ум. курашечка.
Напсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Напортить.
Наро́д, -ду, м. Народъ.
Обплітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. обплестися, -туся, -тешся, гл. 1) Оплетаться, оплесться, обвиться. 2) Огораживаться, огородиться. (Максим) обплівся височезною густою лісою з острішком. Мир. ХРВ. 168.
Паз, -зу, м. Пазъ. Мнж. 138.
Розсолоджувати, -джую, -єш, сов. в. розсолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Разводить, развести сладкимъ.
Ростока, -ки, ж. = ростік 1.
Цілитель, -ля, м. Исцѣлитель. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені. Чуб. I. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГВІЗДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.