Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загиб

Заги́б, -бу, м. Погибель. Вх. Зн. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИБ"
Бастрюк, -ка, м. = байстрюк.
Білотарчик, -ка, м.? Герой пѣсни, поющейся въ игрѣ того же имени. Біло, білотарчику, поплинь, поплинь по Дунайчику и т. д. Гол. IV. 156. У Чуб. игра съ той же пѣсней называется володарь. Чуб. ІІІ. 39.
Гука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Издавать сильный звукъ, громко кричать, призывать кого. Заголосить, як та мати, голосна гармата. Гукатиме-кричатиме не одну годину. Шевч. 450. Через греблю повалили, гукають, співають. Шевч. 189. Як гукають, так і одгукуються. Ном. № 7127. До могили припала, матусеньки гукала. Мет. 277. Гукає на його. 2) Толкать. Шух. I. 176. 3) Оплодотворять (свинью). Кнорос... гукає льоху, а тота від того упороситься. Шух. І. 212.
Задьо́р, -ру, м. Причина къ ссорѣ, дракѣ. Задьор між їми є. Н. Вол. у.
Зослати, -шлю́, -шлеш, гл. = зіслати.  
Обпинка, -ки, ж. = обгортка 1. Гол. Од. 71.
Притемком нар. Во время темноты. Напав на його притемком та добре попобив, — так не вгадав, хто й бив. Черниг. у.
Усуджувати, -джую, -єш, сов. в. усуди́ти, -джу, -диш, гл. Присуждать, присудить. Усудити кому кару. Вх. Лем. 401.
Хвилілник, -ка, м. = хвилівник. ХС. VII. 416.
Шаливіра, -ри, м. = шальвіра. Ой ви, козаки, ви, шаливіри, де сьте ви мого братенька діли? Гол. І. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГИБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.