Ди́миниці, -ць, ж. мн. Родъ опухоли.
Доладу́ нар. Какъ слѣдуетъ, кстати. Доладу, як ложечка на меду. Що зробите, то все не доладу. каза́ти доладу́. Говорить дѣльно, толково. Хто каже доладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай.
За́дум, -му, м. Замыселъ, намѣреніе. Душа в великих задумах каталась. Чи знаєш ти закони рівноваги і задуми того, хто ввесь — премудрість?
Захара́стрити, -рю, -риш, захарасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Забросать, заложить, заставить чѣмъ-либо въ безпорядкѣ. Захарастрено у хаті.
Кресання, -ня, с. Высѣканіе огня.
Ляментува́ти, -ту́ю, -єш, гл. и пр. = лементувати и пр.
Паратарь, -ря, м. Родъ продолговатаго ковра вѣшаемаго на стѣнѣ.
Ремесло, -ла, с.
1) Ремесло. Нема то ремесло, як леміш та чересло.
2) Собраніе инструментовъ, употребляемыхъ въ какомъ нибудь ремеслѣ. Забрав усе своє ремесло та поніс додому.
Стягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. стягтися, -гнуся, -нешся, гл.
1) Стягиваться, стянуться.
2) Худѣть, похудать. Обоє старі із журби так уже стяглися, що аж злягли.
3) Собираться, собраться со средствами, съ деньгами. Стяглись на ту скотинку у велику силу.
4) Стаскиваться, стащиться (съ мѣста). Стягтись, та поволоктись: казав чоловік, маку дам.
5) Ссориться, поссориться. З салдатом — не з своїм братом, не стягайся.
6) Казаться, показаться долгимъ, продолжительнымъ. Перше їхати не стяглеся, а тепер ось як протягнеться.
Чкатися, -чкаюся, -єшся, гл. = цкати.
