Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заганити

Зага́нити, -ню, -ниш, гл. Охулить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАНИТИ"
Збутві́лий, -а, -е. Сгнившій, испортившійся.
Кацалап, -па, м. Презрительное отъ кацап. Грубый великоруссъ, великорусскій мужикъ. Св. Л. 249.
Кирпичина, -ни, ж. Плитка кирпичу. Ум. кирпичи́нка.
Кисти, -сну, -неш, гл. = ки́снути. Ох і кис той кисіль да тринадцять неділь. Наварю я борщику: будем борщик їсти — перестанем кисти. Ном. 334.
Окаювання, -ня, с. Замокъ связывающій два куска дерева. Мнж. 187.
Покудлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить, всклочить.
Росхворітися, -ріюся, -єшся, гл. Расхвораться. Вона стогне, наче росхворілась. Мнж. 38.
Сіп! меж. Дергъ! Хвать! За руку сіп мене. Алв. 47. Мене за чуприну сіп! Голов. I. 143.
Тижик, -ка, м. пт. = чайка. Вх. Пч. II. 15.
Уздечка, -ки, ж. = вуздечка. Та ж уздечка що на коня, що на кобилу. Ном. № 7996.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.