Вередовний, -а, -е. = вередливий. Ну, та й вередовна дитина.
Дрівця́, -ве́ць, с. мн. ум. отъ дрова.
Засмачи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить (кушанье). Куліш пісний. Чом же ти його не засмачила?
Кумувати, -мую, -єш, гл. Быть воспріемникомъ, кумовать. Ой не того прийшли до тебе да шоб кумувати, а ми того прийшли до тебе, щоб рощитати.
Мину́ти, -ся. Cм. минати, -ся.
На́морозки, ів, м. мн. Намерзшій на окнѣ ледъ и снѣгъ. Наморозки на вікні.
Повиковувати, -вую, -єш, гл. Выковать (во множ.).
Толокувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) землѣ: быть подъ паромъ. Два рази ореться, а третій толокує. 2) Работать толокою.
Угам, -му, м. = угав. Після смерти встають і ходять на свій двір, угаму не дають живим.
Шпарутина, -ни, ж. Щель.
