Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загиба

Заги́ба, -би, ж. = загиб. Чи нема у вас чого ад поганки? Жаден день поганка; та вічня загиба та й годі. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИБА"
Викувати Cм. виковувати.
Вишкірити, -ся. Cм. вишкіряти, -ся.
Вітриця, -ці, ж. = вітериця. Вх. Уг. 231.
Горшколі́п, -па, м. = Гончарь. Черном.
Дзерка́льня, -ні, ж. Зеркало. Здохла в його кобила: буде з шкури спідниця, а з ребер карета возить дівок до пекла, а з голови лихтарня, а із... дзеркальня. Чуб. V. 1163.
Низькоділ, -до́лу, м. Низменность, низкое мѣсто. За високими горами, десь на низькодолі. Мкр. Н. 12.
Поберігатися, -га́юся, -єшся, сов. в. поберегти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. Беречься, поберечься.
Придуркуватий, приду́руватий, -а, -е. Глуповатый, съ придурью. А чоловік був у єї придуруватий. Черк. у.
Сестрінка, -ки, ж. = сестріниця. Желех.
Штудерний, -а, -е. 1) Хитрый. Желех. 2) Замысловатый, искусный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГИБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.