Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загиба

Заги́ба, -би, ж. = загиб. Чи нема у вас чого ад поганки? Жаден день поганка; та вічня загиба та й годі. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИБА"
Зазвеніти, -ню́, -ни́ш, гл. Задзвеніти. Якимове поле зазвеніло стоя. Чуб. III. 228.
Засну́лий, -а, -е. Уснувшій. Заснулий на зіму бабак. Ном. № 5491.
Кожанець, -нця́, м. Башмакъ, сдѣланный изъ цѣльнаго куска кожи. Господи благослови стару бабу на постоли, а молоду на кожанці. Ном. 8663.
Крячина, -ни, ж. Маленькій кусть. Вх. Лем. 429.
Плай, плая, м. 1) Горная тропинка. Шух. І. 76. Вх. Зн. 49. Ковала мі зазуленька на плуг, на плаї. Гол. І. 176. 2) Рядъ. Вх. Зн. 49. Ум. плаїчок. Шух. І. 39, 76. Ід бичок у плаїчок. Шух. І. 201.
Понагрівати, -ва́ю, -єш, гл. Нагрѣть (во множествѣ).
Упирів, -рова, -ве Принадлежащій упырю. Шейк.
Череп'яний, -а, -е. 1) О гончарныхъ издѣліяхъ: глиняный. Зайчик череп'яний. МВ. ІІ. 31. Глечик череп'яний. К. Псал. 3. 2) Черепичный. Крізь череп'яну стелю спустили його. Єв. Л. V. 19.
Чиняти I, -няю, -єш, гл. Вычинивать, выдѣлывать, дубить. Шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. Чуб. V. 1087.
Шкоднійш, шкодніш, нар. Болѣе жаль. Хоч мої (діти) й гірші, та мені моїх шкоднійш, ніж твоїх. Чуб. І. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГИБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.