Глибше нар. Сравн. степ. отъ глибоко. Ум. глибшенько. Все глибшенько пірнає.
Люб'язни́й, -а, -е. Любезный, милый, пріятный. Водишся з люб'язними мені людьми. Знаю, чом тобі всі не люб'язні. Ум. люб'язне́нький.
Моргослі́пий, -а, -е. Мигающій глазами чаще обыкновеннаго. Новомоск.
Муселе́ць, -льця́, м. 1) Напитокъ: вареный медъ, также разведенный медъ, настоянный на ягодахъ, съ которыхъ слита наливка.
Очеркнутися, -нуся, -нешся, гл.
1) = обчеркнутися.
2) Черкнуться, задѣть. Як скочив я через тин, та й не очеркнувся.
Побідник, -ка, м. Побѣдитель. І свій палаш, що звавсь побідник, до боку Низа прив'язав.
Сотенство, -ва, с. Званіе сотника. Од отця до сина так сотенство і переходило.
Спинати, -на́ю, -єш, сов. в. сп'ясти́, зіпну, зіпнеш, гл. = спиняти, спинити. За ним жінка у погоню — хватає, спинає, серцем називає.
2) Застегивать, застегнуть, пришпиливать, скалывать, сколоть.
Французчина, -ни, ж. Французскій языкъ и вообще все французское. Людина.... мало тямуща в рідному слові, бо московщина вкупі з французчиною прибивали його к землі.
Читання, -ня, с. 1) Чтеніе. Яке співання, таке й читання. 2) Считаніе. У нас пінязьки без читаня — безъ счету.
