Відгортати, -таю, -єш, сов. в. відгорнути, -ну, -неш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Відгорни жар з припічка у піч. Землю відгорта. Відгорнули пісок. 2) Отворачивать, отворотить. Відгорнув полу, сягнув до тішені.
Дозріва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Видѣть, узрѣвать. І сонця правди дозрівать в німецькі землі, у чужиї претеся знову.
Законова́лити, -лю, -лиш, гл. Залѣчить, заморить лѣченіемъ.
За́мок, мку, м. Замокъ. А на що ж ти мене покидаєш у мурованім замку? Лучче б ти в замку зоставсь з козаками.
Запа́ра, -ри, ж. Опара. Ум. запарка.
Конюхарити, -рю, -риш, гл. Быть конюхомъ.
Пестунчити, -чу, -чиш, гл. Быть нянькой.
Принадний, -а, -е. Заманчивый, привлекательный. Принадна гарна молодиця. Усміх принадний.
Соколя, -ляти, с. Соколенокъ. Ой високо соколяті угору літати.
Тепліський, -а, -е. = теплісінький.
