Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітчим

Вітчим, -ма, м. Отчимъ. Лихий вітчим козаченька молодого лає. Макс. (1849). 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТЧИМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТЧИМ"
Без I, -зу, м. Сирень. Як гарно зацвів без. Шейк.
Безбережний, -а, -е. Безбрежный. Він десь блукав.... на безбережнім морі. Левиц. І. 198.
Безмежний, -а, -е. Безграничный, безпредѣльный. Желех.
Діду́сенько, діду́сечко, діду́сик, -ка, м. Ум. отъ дідусь.
Дуб'Ячо́к, -чка́, м. Ум. отъ дуб'як.
Любі́сінько нар. Чрезвычайно пріятно, ч. мило, ч. хорошо.
Медни́й, -а́, -е́ Обильный медомъ; медоносный. Медний рік. О. 1861. XI. Свид. 60. Щоб ваша бджола все медна була. О. 1861. Свид. 62.
Переповня, -ні, ж. Избытокъ. З переповні серця промовляють уста його. Єв. Л. IV. 45.
Подолежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Долежаться (о многихъ). Подолежувалися, що вже сонечко під обід підбилося. Харьк.
Сокоруха, -хи, ж. Эпитетъ курицы. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТЧИМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.