Ато́ II и ато́ж, нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Бузничний, -а, -е. Относящійся къ бузнику. Добри-вечір тобі, царю бузничний (у бузині сидить би то царь).
Відробок, -бку, м. Отработокъ. За гроші не наймає пан поля, а все на відробок.
Дільни́ця, -ці, ж. 1) Надѣлъ. Наші дільниці отам над шляхом. 2) Отдѣленная часть для работы въ полѣ. 3) Полевыя ворота за деревнею на выѣздѣ , a также канава вокругъ села для отдѣленія царини. 4) Канава пограничная.
Доро́блювати, -люю, -єш, гл. = доробляти.
Забавни́й, -а́, -е́. = забарний.
Їсти, їм, їси́, їсть, їмо́, їсте, їдя́ть, гл. Ѣсть. Ходить, неначе не ївши. Їло б ся сласно, а робити страшно. Хто їдячи співає, буде мати дурну жінку.
На́воротень, -тня, м. Раст. Alchemilla vulgaris.
Підмогоричувати, -чую, -єш, сов. в. підмогори́чити, -чу, -чиш, гл. Подпаивать, подпоить могорычемъ.
Потрата, -ти, ж. Утрата, издержка. Лучиться, що чоловік зовсім дурни, а жінка вередлива та вигадлива. Тоді вже округ горе та потрата.
