Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загибати

Загиба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. заги́бнути, -ну, -неш, гл. Погибать, погибнуть, пропадать, пропасть. Горе з жінкою-бідою вік каратами — що маю робити! — мушу загибати! Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИБАТИ"
Жижаки́, -кі́в, м. мн. = дріжаки.
Запла́катися, -чуся, -чешся, гл. = заплакати. Стелешь білу постіль та заплачеться. Чуб. V. 26.
Коміронька, -ки, ж.; комірочка, -ки, ж. Ум. отъ комора.
Лю́бця, -ці, ж. Милочка. Жінко ж моя, любцю ж моя, іди ти додому. Чуб. V. 93.
Одмінча, -чати, с. = відмінча. Рк. Левиц.
Помести Cм. помітати.
Поцюркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Потечь, журча.
Скотище, -ща, с. = скота. Вовче скотище. Морд. Пл. 67.
Слідок, -дка, м. Ум. отъ слід.
Стремя, мя, с. Обрывъ, крутизна, стремнина. Вх. Зн. 67. Дніпрове стремя.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГИБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.