Борознистий, -а, -е. Дѣлающій большую борозду (о плугѣ).
Відкочувати 1, -чую, -єш, сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу.
Воловий, -а, -е. Воловій, бычачій. Що він загадав тобі — на воловій шкурі не списати. Треба мені волового воза. волове око, очко. а) Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus. б), Насѣк. Hipparchia Hyperanthus. в) также волові очі. Раст. полевая астра, Aster amellus. воловий язик. Раст. собачій корень. a) Anchusa officinalis L. б) Cynoglossum officinale. в) Symphytum officinale L.
Давні́ш нар. 1) Сравнит. ст. отъ давно́. 2) Ранѣе. На біса щук пускаєш, пане-брате? (у ставок). Усіх лящів позводиш — їх щуки заїдять.... — «Даремна річ», — сказав хазяїн, «жалкую, чом давніш не звів».
Збува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. збути, збу́ду, -деш, гл. 1) Сбывать, сбыть. Важко нам убогим своє добро збувати. 2) Избавляться, избавиться отъ чего. Не збуду смутку, а ні вдень, ні вночі. 3) не збува́ти. Всегда быть, всегда находиться, имѣться. Що нагаєчка, що дротяночка, із колочка не збуває. А в жінок не збуває до розмови: то дівування згадають, то се, то те, то про лиху долю не наговоряться. Сьому не збувало на сльози. на ро́зум не збува́ти (кому́). Быть умнымъ. Людина добра і на розум йому не збувало.
Обшахрати, -ра́ю, -єш, гл. Обмошенничать.
Поглядіти, -джу, -диш, гл.
1) Посмотрѣть, поглядѣть. Піди, мила, погляди, чи всі коні вороні.
2) Пощупать. Погляділа кишеню, аж тютюнцю зо жменю.
Пушкарський, -а, -е. Артиллерійскій.
Смуда, -ди, ж. = смовдь. Не жаліслива сестриця повела брата додому, сама стала з смудою. Ой смудо, смудо тонкая! Була в мене невіхна такая.
Хрякатися, -кається, гл. безл. Откашливаться. Від люльки хрякається, та й легше у грудях.
