Війт, -та, м.
1) Въ старой Украинѣ глава городского общества и предсѣдатель коллегіи судей въ старомъ украинскомъ городскомъ судѣ. Молодець же нашого міщанського роду, син нашого війта. Чия справа? — Війтова. — А хто судить? — Війт.
2) Сельскій староста, сельскій старшина. Вже наш війт не буде більше ходити під вікнами та ззивати людей на панщину. Тут десяцькі, соцькі, війти до мене пристали, що я з другого повіту, а паперу в мене нема.
Воробня, -ні, ж. соб. Воробьи.
Замня́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Замяться. Як не той став хлопець, оставшись з панянками: зам'явся зараз, закахикав. 2) Начать чувствовать себя больнымъ. Чогось мале наше зам'ялось, головка гаряча і невеселе таке. Коли б ще не занедужало.
Надсмокта́ти Cм. надсмоктувати.
Налощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Налакировать, наглянцевать.
Опанування, -ня, с. Овладѣніе, захватъ.
Перепрясти, -пряду́, -де́ш, гл. — кого́. Больше кого нибудь напрясть.
П'ятдесятолітній, -я, -є. Пятидесятилѣтній. П'ятдесятолітній год, як вони побралися.
Фуярка, -ки, ж. Ум. отъ фуяра.
Хава, -ви, ж. Челюсть. Ум. хавка.
