Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заглотити

Заглоти́ти, -лочу, -тиш, гл. Захватить мѣсто, вытѣснить. Заглотит лісом поле. Вх. Зн. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГЛОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГЛОТИТИ"
Ги́ва, -ви, ж. = Ива. Гива тим червива, що кілками з неї Христа мучили. Ном. № 315.
Гілька, -ки, ж. = гілка. Рудч. Ск. І. 126.
Ди́бці, -ців, ж. мн. ум. отъ диби.
Каштанчик, -ка, м. Раст. Dianthus barbatus. ЗЮЗО. І. 121.
Понасипатися, -пається, гл. безл. Насыпаться (во множ.). Скрізь понасипалося борошна. Харьк.
Прало, -ла, с. Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ моютъ бѣлье. Камен. у. Вх. Зн. 55.
Пригравання, -ня, с. Аккомпаниментъ.
Роздробити Cм. роздробляти.
Троюдити, -джу, -диш, гл. Раздражать, растравлять. До свого горя приливає ще людське, троюдить своє гаряче серце. Мир. ХРВ. 387.
Чапіти, -пію, -єш, гл. Плохо дѣлаться? Пити вмів, а робота в його чапіє. Ком. Пр. № 883.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГЛОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.