Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заглотити

Заглоти́ти, -лочу, -тиш, гл. Захватить мѣсто, вытѣснить. Заглотит лісом поле. Вх. Зн. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГЛОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГЛОТИТИ"
Батожище, -ща, с. ув. отъ батіг.
Бревкання, -ня, с. Жранье.
Дальнозо́ркий, -а, -е. Дальнозоркій. Гайсинск. у.
Мо́ргавка, -ки, ж. Названіе молніи, данное ей цыганомъ (въ анекдотѣ): Моргавко, моргавко, моргни ще! нехай я собі огірочка пуп'яночка знайду. Ном. № 566.
Окопувати, -пую, -єш, сов. в. окопа́ти, -па́ю, -єш, гл. = обкопувати, обкопати.
Підсинити Cм. підсинювати.
Постав, -ва, м. Штука, кусокъ (матеріи). Сукна дорогі поставами, не мірячи... брати. АД. І. 94. Постав матерії. Н. Вол. у.
Роструха, -хи, ж. Публичная женщина. Полт. г. Харьк. у.
Сердити, -джу, -диш, гл. Сердить. Щоб не сердить отамана, покинув Оксану. Шевч.
Тузка, -ки, ж. ? Сидящей въ тюрьмѣ говорятъ: Сиди в піску да їж тузку, да пий холодную воду. Н. п. (О. 1861. X. 82).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГЛОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.