Вихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вихватитися, -чуся, -тишся, гл. Выскакивать, выскочить впередъ, бросаться, броситься впередъ. Поперед війська не вихвичайся (не вихвачуйся).
Клямка, -ки, ж. Щеколда. Коли чує, — хтось лапає біля клямки; відчинив двері. Клямка запала. Дѣло кончено, поздно ужъ. Ум. клямочка. Вона зараз притягне залізну клямочку з гвіздочком.
Муравли́ння, -ня, с. = муравіння.
Панюга, -ги, м. Ув. отъ пан. Роскидався на широкій канапі мов справдешній панюга.
Поверхниця, -ці, ж.
1) У гуцуловъ: толстая суконная онуча — вторая изъ трехъ, наматываемыхъ на ногу.
2) Попона поверхъ сѣдла. Ум. поверхничка.
Помилка, -ки, ж. Ошибка. Помилка за хвальш не йде. У помилку. По ошибкѣ. Оце дивизія та й годі! чи воно піп помиливсь, що став я лічити, аж воно цілісінька сороківка грошей у помилку перейшла.
Пообіймати, -ма́ю, -єш, гл. Обнять (многихъ).
Роскричатися, -чуся, -чишся, гл. Раскричаться. Роскричався, мов на батька.
Тертушка, -ки, ж. Терка.
Шигалля, -ля, с. = шиголля.
