Виполоски, -ків, м. мн. Грязная вода отъ мытья, помои.
Джеркота́ти, -кочу́, -чеш, джеркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Джерґотати. Яка мальована та штучна птиця! вертиться, джеркотить, по дереву скака. Все тямлють, джеркотять, як гуси по німецьки. Жиди джеркочуть тілько та дурять людей хрещених.
Жалібни́к, -ка́, м. Сострадательный человѣкъ. Та бийся, коню, вибивайся, та до мого братіка-жалібника. Як нездужаєш.... тоді ніхто тебе не бачить, а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться!
Лю́зний, -а, -е. Свободный, вольный.
Мутни́й, -а́, -е́ Мутный. Ой чого ж ти, мила, такая, як водиченька мутная?
Неосяжно нар.
1) Необъятно.
2) Недостижимо.
Погожий, -а, -е. 1) Ясный, чистый, свѣтлый. Не погожа в ставу вода, — летять (утенята) до криниці. З погожої криниченьки коня напувати. Погожий сояшний день.
2) Благопріятный, попутный (о вѣтрѣ). Погожий вітер дме.
Подзєґун, -на, м. Презрительное названіе бѣлорусса.
Терези, -зів, м. Вѣсы. Поламались терези, сіль важучи на вози. Ум. терезки, терезо́чки.
Токаричок, -чка, м. Ум. отъ токарь.
