Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турлити

Турлити, -лю́, -лиш, гл. = турити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЛИТИ"
Биндоокий, -а, -е. = Блиндоокий.
Виповнювати, -нюю, -єш, гл. = виповняти. Кров'ю річки й озера виповнювали. К. Кр. 27.
Волохатість, -тости, ж. Мохнатость, косматость. Желех.
Гости́нчичок, -чка, м. Ум. отъ гостинець.
Заторохті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) = заторохкотіти. Заторохтів возом по бурку. 2) Быстро и громко заговорить. «Січовик! січовик!» заторохтіли молодиці. Стор. МПр. 52. Тіточко, голубочко! — заторохтіла та, — пустіть її. Мир. Пов. І. 139.
Заховъ, -ву, гл. Скрытное мѣсто, сокрытіе. Той кинь стоявъ у його десь три дни у захови. Верхн. у. Даю гроші батькові у захов, то вони у його в скрині лежать. Новомоск. у.
Позатихати, -хаємо, -єте, гл. Затихнуть (о многихъ). В людських хатах все було позатихав, все посне. Левиц. І. 116.
Поперечниця, -ці, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 254 — 256.
Пухтя, -ті, м. = пухтій.
Тминник, -ка, м. Раст. Asperula galioides. М. и В. Анн. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.