Іміти, імію, -єш, гл. = мати. Єдиного тільки у себе сина імала.
Ковпак, -ка, м.
1) Колпакъ, шапка. От тепер я козак, що на мені червоний ковпак.
2) Родъ посуды? Як я була в свого батька дівкою, то вмивалася з ковпака орілкою, а втиралася білою хустиною. Ум. ковпачо́к. Ізігнувся і підскочив, ще й поправив ковпачок.
Опарканювати, -нюю, -єш, сов. в. опарканити, -ню, -ниш, гл. Обносить, обнести заборомъ.
Перераховувати, -вую, -єш, сов. перерахува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Пересчитывать, пересчитать.
Підкужник, -ка, м. Въ снарядѣ для ловли рыбы, наз. перемет (Cм.): тотъ конецъ бивчевки, къ которому привязываютъ поплавокъ.
Роспука, -ки, ж. Отчаяніе. О, розлука, мій миленький, розлука, розлука, — комусь буде потішенька, а мені роспука. Ударила з роспуки об поли руками.
Сербин, -на, м.
1) Сербъ.
2) Родъ танца. Ум. сербинонько.
Труднити, -дню, -ниш, гл. Затруднять.
Узвіз, -во́зу, м. Взвозъ, подъемъ на гору. Чумаче, де твої гроші? То в узвозі, та в перевозі. Він летить із узвозу так, як ворона. Также дорога въ оврагѣ.
Устид, -ду, м. Стыдъ. Йому такий встид, як тій кобилі, що віз переверне.
