Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загай

Зага́й, -га́ю, м. 1) Проволочка, замедленіе. Не стілько того діла, як один загай. Лубен. у. Аби б загаю не було, а то я не баритимусь. Лубен. у. 2) Заросль; чаща. В тебе лани як загай, в тебе хліби як Дунай. Гол. IV. 552.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЙ"
Вивертіти, -ся. Cм. вивірчувати, -ся.
Гніватися, -ваюся, -єшся, гл. Гнѣваться, сердиться. Не гнівийся, дівчинонько, що я не займаю. Мет. 106.
Кокошний, -а, -е. Кичливый, спесивый. Вх. Зн. 26.
Отрова, -ви, ж. = отрута. Вх. Лем. 445.
Переваги-ваги, нар. Переваливаясь. А за ними кобзарь волох переваги-ваги шкандибає на конику, козакам співає. Шевч. 170.
Позжинати, -на́ю, -єш, гл. Сжать (во многихъ мѣстахъ). Як вже гет усе позжинают, то лишіют трохи «на оборіг», аби горобці ззіли. ЕЗ. V. 86.
Талярок, -рка, таляронько, -ка, таляро́чок, -чка, м. Ум. отъ таляр.
Тканка, -ки, ж. 1) Ткань, тканая матерія. Грин. III. 548. 2) Густая тканая сѣть для ловли мелкой рыбы. Одес. у. 3) Женское головное украшеніе, состоящее изъ коралловъ или жемчуга. Шейк. Перлова тканка. Гол. II. 50. Ум. тка́нонька, тканочка.
Трубач, -ча, м. Трубачъ. Військовий трубач. АД. І. 209.
Ходник, -ка, м. 1) Ходъ. У овечих воріт є купальня з п'ятьма ходниками. Єв. І. V. 2. 2) Родъ ковра. Kolb. І. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.