Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загай

Зага́й, -га́ю, м. 1) Проволочка, замедленіе. Не стілько того діла, як один загай. Лубен. у. Аби б загаю не було, а то я не баритимусь. Лубен. у. 2) Заросль; чаща. В тебе лани як загай, в тебе хліби як Дунай. Гол. IV. 552.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЙ"
Біб'яшок, -шка, м. 1) = бібка 1. 2) Древесная почка. Чигир. у.
Кайленя, -ня́ти, с. Бычекъ? теленокъ? Ой зайняла файна рибка сиві кайленята у зелену полонину, — тамъ отава мнята. Гол. III. 232. Cм. кайла.
Лоско́тниця, -ці, ж. = лоскотарка. Чуб. І. 206.
Охрещати, -ща́ю, -єш, сов. в. охрести́ти, -щу́, -стиш, гл. Крестить, окрестить. Що Іван Хреститель воду охрещав. Грин. III. 5. Та ввечері охрестили і Марком назвали. Шевч.
Північ, -ночі, м. 1) Полночь. Нема мого миленького, що карії очі, ні з ким мені розмовляти, сидя до півночі. Мет. 2) Сѣверъ. А там далі, на північ, на високому шпилі стояла церква. Левиц. Пов. 4.
Полуботок, -тка, м. Полусапожекъ, ботинокъ.
Пообжирати, -ра́ю, -єш, гл. Обожрать (во множествѣ).
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був. О. 1862. V. 106.
Ряхта, -ти, ж. ? Оце лохвицька ряхта. Ном. № 13947.
Сінянки, -нок, ж. мн. Рѣшетки, употребляемыя при перевозкѣ сѣна. Вх. Зн. 67. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.