Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загадка

За́гадка, -ки, ж. 1) = загад 3. Загадав мені мій миленький загадки в дорогу: їдна загадочка, — щоб вишита сорочка; друга загадочка, — щоб вишит синій мундир. Грин. III. 629. 2) Загадка. Така ваша загадка, що нема й розгадки. Ном. № 13055. 3) Раст. Erigeron canadensis L. ЗЮЗО. І. 121. Ум. за́гадонька, за́гадочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАДКА"
Бджоленята, -нят, с. мн. Ласк. Пчелы. У нас і бджоленят тих трішечки. Кременч. у.
Гирити, -рю, -риш, гл. Нести, тащить съ трудомъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Колядчаний, -а, -е. Относящійся къ колядкам. Желех.
Коцарювати, -рюю, -єш, гл. Дѣлать ковры. Желех.
Питний, -а́, -е́ Употребляющійся для питья. У мене є питний мед. Харьк. г.
Підколочувати, -чую, -єш, сов. в. підколоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Подмѣшивать, подмѣшать въ жидкость.
Понявкати, -каю, -єш, гл. Помяукать.
Проквасити, -шу, -сиш, гл. = душу. Ѣдою, преимущественно кислою, немного оживить себя. Постой, каже, чорте, хоч я собі грушок вирву, — буде чим душу проквасить. Рудч. Ск. II. 24. (Вівця) почесала з шляху до зеленого моріжку вхопити свіжої травиці та хоч капельку проквасити душу од тії страшенної пилюги. Мир. ХРВ. 39.
Таборитися, -рю́ся, -ришся, гл. Располагаться лагеремъ, станомъ, таборомъ. Шейк.
Щербань, -ня, м. Сосудъ съ выбитымъ краемъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.