Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загадка

За́гадка, -ки, ж. 1) = загад 3. Загадав мені мій миленький загадки в дорогу: їдна загадочка, — щоб вишита сорочка; друга загадочка, — щоб вишит синій мундир. Грин. III. 629. 2) Загадка. Така ваша загадка, що нема й розгадки. Ном. № 13055. 3) Раст. Erigeron canadensis L. ЗЮЗО. І. 121. Ум. за́гадонька, за́гадочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАДКА"
Бидлина, -ни, ж. Единич.: скотина, одна штука скота. Cм. товарина, товаряка.
Дєди́на, -ни, ж. Село. Ніде Марта, піде на другу дедину. Гол. IV.
Карасик, -ка, карасичок, -чка, м. Ум. отъ карась.
Кош, -ша, м. = кіш.  
Поплескати, -плещу, -щеш, гл. 1) Плескать нѣкоторое время. 2) Похлопать, поаплодировать. З) Поболтать нѣкоторое время. 4) У кузнецовъ: поклепать нѣкоторое время.
Порихтувати, -ту́ю, -єш, гл. Снарядить, приготовить. Та порихтуй воза, а я піду за волами. Черк. у. Велів гармати порихтувати, на Вирвин город стріли пускати. Мет. 335.
Рухомий, -а, -е. Движимый. рухоме добро. Движимое имущество.
Табунчик, -ка, м. Ум. отъ табун.
Толовірство, -ва, с. Промыселъ соленія рыбы не самими рыболовами, а людьми, закупившими ее у рыболововъ. Пов. 98. Cм. таловірка.
Чикилдиха, -хи, ж. Названіе плохой водки. Марк. 169. В сей день його отець опрягся, як чикилдихи обіжрався, — Анхиз з горілочки умер. Котл. Ен. II. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.