Бугаєць, -йця, м. Ум. отъ бугай.
Зи́к, -ку, м. Крикъ. Зареготались нехрещені... Гай обізвався; галас, зик. Зиком-криком босий дід гукає.
Кіть-кіть! меж. Катится. І перекинулась клубочком, кіть-кіть з Олимпа як стріла.
Літне́нький, -а, -е., Ум. отъ літній.
Лю́тно нар. Морозно съ холоднымъ вѣтромъ. Лютно на дворі.
На́зирком нар. Слѣдомъ, не выпуская изъ виду. Пішов, а я за ним назирком: до яких се знакомих людей він ходить.
Нахмурити, -рю, -риш, гл. Нахмурить.
Побілішати, -шаю, -єш, гл. Стать бѣлѣе. Трошки побілішали руки, як побула дома.
Почавчити, -чу, -чиш, гл. = почавити. Пачавчили ягоди.
Тьохкати, -каю, -єш, гл.
1) О сердцѣ: биться, ёкать. А серце так йому й тьохка, наче яке лихо віщує.
2) Щелкать (о соловьѣ). Соловейко тьохка.
